ДНК города

ДБН Шредінгера

Вперше за часів незалежної України вдалося досягти прориву в квантовій фізиці. Поки що в теоретичній сфері.

Мова йде про ситуацію, що склалася з одним із базових підзаконних актів – ДБН про планування територій. Сьогодні він одночасно діючий та недіючий.

ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» повинен був розпочати свою дію з 1 вересня 2018 року замість добре всім відомого ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільских поселень» та низки інших ДБН.

Але 31 серпня 2018 року Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко написав : «Сьогодні ми отримали ухвалу окружного адміністративного суду Києва, який задовольнив позов ландшафтної компанії про призупинення дії Наказу Мінрегіону «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

В цей самий день заступник міністра Лев Парцхаладзе наголосив: ««Вступ в дію нового ДБН «Планування і забудова територій» не зупиняється. ДБН, згідно закону, вступає в дію з 1 вересня 2018 року.».

Сайт Мінрегіону це додатково підтвердив 20.09.2018 : Новий ДБН діє з 1 вересня 2018 року.

Здається, питання вирішене. Всі проектувальники країни почали застосовувати новий ДБН. Але наприкінці 2018 року починається найцікавіше:

Ще одна новина від 17 грудня 2018 на сайті Мінрегіону: «Незважаючи на продовження опору новим ДБН щодо містобудування вони діють відповідно до законодавства і є обов’язковими до виконання. 14 грудня нам стало відомо, що Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов, визнавши протиправним та нечинним наказ Мінрегіону, яким було затверджено ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»… По-перше, це рішення ніяким чином не впливає на дію самих ДБН – вони є чинним. По-друге, ми все одно будемо продовжувати відстоювати свою правоту в суді і оскаржувати рішення в апеляційній інстанції» — сказав Парцхаладзе.

Але на сайті ДП “ДІПРОМІСТО”, яке займається розробленням нових ДБН, з’являється наступна інформація : «У зв’язку зі скасуванням за рішенням суду ДБН Б.2.2-12:2018 “Планування і забудова територій” вашій увазі пропонується перша редакція проекту ДБН Б.2.2-ХХ:20XX “Планування та забудова територій”, розроблення якого покликане врахувати усі наявні зауваження до скасованого документу.» Новина не датована, але кеш Гугла підказує: 28 грудня 2018 року.

Там є посилання до пояснювальної записки щодо розробки нової версії. Перший абзац тексту там такий: «Підставою для розроблення проекту ДБН «Планування та забудова територій» є рішення секції з питань будівництва та архітектури НТР Мінрегіону України від 23 листопада 2018 року

 

Ще раз, по порядку:

  • 23 листопада 2018 року у зв’язку зі скасуванням за рішенням суду ДБН Б.2.2-12:2018 науково-технічна рада Мінрегіону вирішує розробити новий ДБН, майже із такою самою назвою, як у ДБН Б.2.2-12:2018 – «Планування та забудова територій».
  • 17 грудня 2018 року Мінрегіон наголошує – ДБН Б.2.2-12:2018 чинні!
  • 28 грудня 2018 року ДП “ДІПРОМІСТО” пропонує для розгляду першу редакцію нового ДБН.

Тут виникає декілька запитань, на які в мене немає відповіді:

  1. Який ДБН чинний сьогодні?
  2. У разі, якщо ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» не є чинним з 1 вересня 2018 року згідно рішення суду та Мінрегіон розробляє «новий» новий ДБН, але офіційно стверджує, що «старий» новий ДБН чинний, які наслідки для забудови принесе період з 1.09.2018 до дня, коли нова версія нового ДБН набере чинності?
  3. У разі, якщо ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» є чинним з 1 вересня, незважаючи на рішення суду та незакінчену процедуру апеляцій до винесення остаточного судового рішення, що та чому розробляє ДП “ДІПРОМІСТО”?

Користуючись прислів’ям, що готуватись потрібно до найгіршого перебігу подій, проведемо зрівняльний аналіз текстів ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» та першої редакції ДБН Б.2.2-ХХ:20XX “Планування та забудова територій”.

Там досить багато дрібних виправлень, дещо уточнено, дещо викладене більш розгорнуто.

Наприклад, п. 6.1.26 «Мінімальну розрахункову площу ділянки для окремо розташованого житлового будинку, включаючи площу під забудовою … слід приймати відповідно до кількості його мешканців але не менше як у табл. 6.3.

Текст пункту без змін. Але у таблиці 6.3 з’являється нова примітка: «Кількість мешканців житлового будинку комерційного житла рекомендується визначати згідно кількості житлових одиниць (квартир) або приймається згідно з демографічними розрахунками розміру (величини) домогосподарства та статистичних даних відповідно із завданням на проектування.»

Що це означає на практиці. Беремо, наприклад, звісний одеситам проект ДПТ біля мікрорайону «Шкільний», який після багатьох зауважень  не був навіть винесений на розгляд містобудівної ради. За матеріалами ДПТ загальна кількість квартир в запроектованих житлових будинках – 25630. Тобто, згідно з новою приміткою, 25630 мешканців.  А не 49 608, як було у проекті ДПТ. Вдвічі меньша кількість. Тобто, вдвічі меньше, за розрахунком, шкіл та дитсадків. Місць для паркування авто. Озеленення загального користування.

Коштовна примітка. Маю на увазі наслідки для забудови міст. А ви про що подумали?

Please follow and like us:

Просмотров: 922

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Related Post

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial
EMAIL
Facebook
Facebook
YOUTUBE